Алергія на пилок рослин: амброзія, полин, лобода — причини, симптоми та діагностика

Кінець літа та початок осені — складний період для людей із сезонною алергією. Саме в цей час активно пилкують бур’яни, серед яких найважливішими алергенами в Україні є амброзія, полин та лобода.

Закладеність носа, багаторазове чхання, водянисті виділення з носа, свербіж і почервоніння очей часто сприймають як застуду. Проте якщо симптоми повторюються приблизно в один і той самий період року та посилюються на вулиці, варто запідозрити алергію на пилок рослин — поліноз.

Що таке поліноз або сезонна алергія?

Поліноз — це алергічне захворювання, спричинене підвищеною чутливістю імунної системи до пилку рослин.

Пилок переноситься вітром на значні відстані та потрапляє на слизові оболонки носа, очей і дихальних шляхів. У людини з алергією контакт із ним викликає алергічне запалення.

Найчастіше сезонна алергія проявляється алергічним ринітом та кон’юнктивітом, а в частини пацієнтів можуть виникати кашель, свистяче дихання, утруднення дихання.

Характерна особливість полінозу — сезонність: симптоми з’являються саме в період пилкування причинної рослини.

Види алергії на пилок рослин

Залежно від сезону виділяють три основні групи пилкових алергенів:

• дерева — переважно весна;
• злакові трави — кінець весни та перша половина літа;
• бур’яни — друга половина літа та осінь.

Для України наприкінці літа та восени особливе значення мають амброзія, полин і лобода. Людина може мати алергію лише на одну рослину або одночасно бути сенсибілізованою до декількох видів пилку.

Причини та період цвітіння: амброзія, полин, лобода

Амброзія

Амброзія — один із найсильніших пилкових алергенів. Її пилок дуже легкий і добре переноситься повітрям, тому симптоми можуть виникати навіть у людей, які не бачать амброзії безпосередньо біля свого будинку.

В Україні пилкування амброзії зазвичай починається наприкінці липня — у серпні, а найбільша концентрація пилку часто спостерігається у серпні та вересні. За сприятливих погодних умов пилок може зберігатися в повітрі й у жовтні.

Полин

Полин також є важливим алергеном другої половини літа. Його пилкування зазвичай починається у липні, а найбільш інтенсивним може бути в липні–серпні.

У пацієнтів із сенсибілізацією одночасно до полину та амброзії сезон симптомів може бути досить тривалим — від середини літа до початку осені.

Лобода

Лобода та споріднені бур’яни також можуть бути причиною сезонного алергічного риніту та кон’юнктивіту. Період їх пилкування зазвичай припадає на літо та початок осені.

Важливо пам’ятати: точні терміни та інтенсивність пилкування щороку відрізняються і залежать від регіону, температури, кількості опадів, вітру та інших погодних умов.

Календар цвітіння осінніх алергенів

• ●● — період найбільш активного пилкування; ●–●● — можливе або помірне пилкування.

Цей календар є орієнтовним. Реальна концентрація пилку в повітрі може суттєво змінюватися залежно від року та погодних умов.

Симптоми алергії на пилок рослин: як розпізнати поліноз

Найчастіші прояви полінозу:

• закладеність носа;
• багаторазове чхання;
• рясні водянисті виділення з носа;
• свербіж у носі;
• свербіж, почервоніння та сльозотеча очей;
• першіння або свербіж у горлі;
• кашель.

У деяких пацієнтів алергія на пилок може супроводжуватися симптомами з боку нижніх дихальних шляхів: нападами кашлю, свистячим диханням, відчуттям стискання у грудях або задишкою. Такі симптоми потребують консультації лікаря та оцінки щодо бронхіальної астми.

На відміну від вірусної інфекції, при полінозі зазвичай немає підвищеної температури, а симптоми можуть тривати тижнями та повторюватися щороку приблизно в один і той самий сезон.

Як дізнатися, на що саме реакція?

Лише за часом появи симптомів не завжди можна точно визначити причинний алерген. Періоди пилкування різних рослин перекриваються, а пацієнт може одночасно мати сенсибілізацію до кількох алергенів.

Тому важливо не просто встановити факт «алергії на цвітіння», а з’ясувати, який саме пилок спричиняє симптоми.

Для цього лікар-алерголог зіставляє:

• характер і сезонність симптомів;
• календар пилкування рослин;
• результати шкірних прик-тестів;
• визначення специфічних IgE у крові;
• за необхідності — результати молекулярної алергодіагностики.

Сучасна діагностика алергії на цвітіння

• Шкірні прик-тести: на шкіру наносять невелику кількість алергену та виконують поверхневий прокол. Результат оцінюють приблизно через 15–20 хвилин. Це швидкий та інформативний метод діагностики, але результат тестування необхідно оцінювати разом із симптомами та анамнезом пацієнта.
• Специфічні IgE у крові: аналіз дозволяє визначити антитіла IgE до конкретних алергенів, наприклад пилку амброзії, полину або лободи. Для такого дослідження не потрібно чекати завершення сезону цвітіння, а прийом антигістамінних препаратів не впливає на результат.
• Молекулярна алергодіагностика (тест ALEX): сучасні методи дозволяють досліджувати реакцію не лише на екстракт рослини, а й на окремі молекули алергену. Це особливо важливо, коли аналізи показують реакцію одразу на декілька рослин. Молекулярна діагностика, наприклад тест ALEX, допомагає відрізнити справжню сенсибілізацію від перехресних реакцій і точніше визначити клінічно значущий алерген.

Це має практичне значення не лише для встановлення діагнозу, а й для вирішення питання щодо алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ).