Патології сечового міхура

Сечовий міхур – орган, відповідальний за накопичення та періодичне виведення сечі з організму, може бути уражений захворюваннями різної природи і ступеня тяжкості.

Найпоширенішим захворюванням сечового міхура є цистит – запалення стінок органу, яке може бути спровоковане проникненням інфекції. Цистит зустрічається, в основному у жінок і рідко буває у чоловіків. Пов’язано це з тим, що уретра (сечовипускний канал) у жінок в кілька разів коротше, ніж у чоловіків, що спрощує проникнення в сечовий міхур інфекції, здатної викликати симптоми циститу.

Наступною за частотою проблемою є конкременти («камені») сечового міхура, які можуть з’являтися внаслідок запальних процесів у сечовивідних шляхах, порушень метаболізму або нездорового раціону. Камені здатні перекрити сечовипускальний канал, ускладнити або зробити неможливим відтік сечі.

Гіперактивний сечовий міхур – окреме захворювання, яке полягає в тому, що стінки сечового міхура починають неконтрольовано скорочуватися, провокуючи раптові і сильні позиви до сечовипускання. Причиною хвороби може бути пошкодження головного або спинного мозку, хвороби сечостатевої системи або розвиток новоутворень.

Лейкоплакією називається зроговіння стінок сечового міхура, що зменшує їх пластичність. Може розвиватися під впливом хімічних або механічних факторів.

Опущення сечового міхура (цистоцеле) розвивається внаслідок частих пологів або їх ускладнень, провокуючи часті позиви до сечовипускання і нетримання.

Атонія – ослаблення стінок сечового міхура, що відбувається внаслідок травм спинного мозку. Внаслідок цього захворювання відсутні позиви до сечовипускання, а міхур постійно знаходиться в переповненому стані.

Крім того, на стінках сечового міхура можливий розвиток папілом, поліпів, і аденом. У 90-95% випадків новоутворення носять доброякісний характер, але злоякісні пухлини також не виключені.

Симптоми захворювань сечового міхура

Пацієнти з хворобами сечового міхура можуть скаржитися на такі проблеми:

• дискомфорт, ниючий або розпираючий біль в нижній частині живота;
• часті позиви до сечовипускання;
• відчуття наповненості сечового міхура після сечовипускання;
• утруднене і болісне сечовипускання (біль носить ріжучий характер);
• переривчастий і слабкий струмінь сечі;
• потемніння або помутніння сечі;
• кров у сечі;
• затримка сечовипускання за постійно наповненого сечового міхура;
• підтікання або нетримання сечі.

Ступінь вираженості проявів може варіювати, в залежності від конкретного захворювання і його тяжкості. Поява навіть одного із зазначених симптомів – ознака існуючого захворювання і серйозний привід проконсультуватися з лікарем