Пієлонефрит

Пієлонефрит являє собою інфекційне захворювання, яке в результаті ураження патогенами паренхіми нирки, чашок і ниркової балії, проявляється запальним процесом в нирках. Найчастіше інфекція проникає із сечового міхура, в нього ж бактерії потрапляють з шкіри навколо уретри.

Пієлонефрит може розвиватися як самостійне захворювання, але переважно він діагностується в комплексі з сечокам’яною хворобою, чоловічим недугом – аденомою передміхурової залози, патологічними станами жіночих статевих органів, пухлинами сечостатевої системи, цукровим діабетом або ж розвивається в вигляді ускладнень в післяопераційний період.

У зв’язку з фізіологічними особливостями будови жіночої сечостатевої системи, у прекрасної половини людства, інфекційне захворювання зустрічається в шість разів частіше, ніж у чоловіків.

Найбільш поширеними збудниками пієлонефриту є:

• кишкова паличка;
• протей;
• ентерококи;
• синьогнійна паличка;
• стафілококи.

Основні причини розвитку хвороби – це:

• переохолодження;
• вірусні інфекції (грип, ангіна, тонзиліт, ГРВІ та інше);
• застій сечі в сечових шляхах;
• цистит;
• запальні захворювання;
• цукровий діабет;
• механічні пошкодження сечового міхура;
• хвороби нирок;
• гіповітаміноз;
• ВІЛ;
• часті перевтоми;
• фізичне виснаження;
• наявність катетерів, сечоприймачів;
• вагітність;
• безладні статеві зв’язки;
• аномалії сечових шляхів;
• ускладнення після оперативного втручання на сечостатевих органах;
• променева і хіміотерапія;
• гормональний збій;
• полікістоз.

Найбільш поширені такі симптоми:

• загальне нездужання, слабкість;
• гарячковий стан, озноб;
• нудота, блювота, пронос;
• біль у боці під ребрами, який віддає в спину, клубову ямку і надлобкову область;
• підвищення температури тіла;
• сплутаність свідомості;
• часте сечовипускання;
• гематурія.

При пієлонефриті часто виникає дизурія, стан характеризується частими болючими сечовипусканнями, причому сеча виводиться малими порціями. Дизурія найактивніше проявляється в нічний час.

Ефективне лікування і позитивний результат багато в чому залежить від точно поставленого діагнозу, який визначить і характер запалення нирок і особливості його індивідуального перебігу.

Своєчасне виявлення запального процесу інфекційного характеру дає високі шанси на сприятливий прогноз і добре піддається лікуванню.

Підхід до лікування пієлонефриту повинен бути комплексним. Тому, як правило включає в себе медикаментозну терапію і фізіотерапію.