Як відрізнити застуду від алергії: симптоми та лікування

Закладеність носа, чхання та виділення з носа можуть з’явитися як при звичайній застуді, так і при алергії. На перший погляд симптоми дуже схожі, тому пацієнти нерідко починають лікувати «застуду», хоча насправді причиною нежитю є саме алергія.

Є кілька характерних ознак, які допомагають запідозрити алергічний риніт та зрозуміти, коли варто звернутися до алерголога.

Чому виникає нежить?

Нежить або риніт – це запалення слизової оболонки носа. Причини такого запалення можуть бути різними.

При застуді найчастіше йдеться про вірусну інфекцію. При алергічному риніті симптоми виникають внаслідок реакції імунної системи на контакт з алергеном. Це може бути пилок дерев, злакових трав або бур’янів, кліщі домашнього пилу, алергени тварин, пліснява тощо.

Існує також неалергічний риніт, при якому схожі симптоми виникають без алергічної реакції. Саме тому тривалий або повторюваний нежить не варто автоматично вважати алергією.

Які симптоми характерні для алергічного риніту?

Одна з найбільш характерних ознак алергії – свербіж в носі. При алергічному риніті пацієнта можуть турбувати:

• часте або нападоподібне чхання;
• свербіж у носі;
• прозорі водянисті виділення;
• закладеність носа;
• свербіж та почервоніння очей;
• сльозотеча;
• відчуття свербіння у горлі.

Симптомами алергії можуть бути: тертя носа долонею, рухами вверх, через свербіж або нежить ( «алергічний салют») , темні кола під очима, дихання ротом або кашель переважно вночі.

Симптоми нерідко виникають досить швидко після контакту з алергеном. Наприклад, стан може погіршуватися після прогулянки у період цвітіння рослин, контакту з твариною або перебування у приміщенні з великою кількістю пилу. При сезонній алергії схожі симптоми можуть повторюватися приблизно в один і той самий період року.

Основні відмінності між застудою та алергією

Орієнтуватися лише на наявність нежитю недостатньо. Важливо оцінювати всі симптоми та обставини їх появи.

Водночас ці ознаки не є абсолютними. Алергія та респіраторна інфекція можуть виникнути одночасно.

До якого лікаря звертатися при алергічному риніті та які аналізи він може призначити?

Якщо ви підозрюєте в себе або у своєї дитини алергічний риніт, то варто звернутися до лікаря-алерголога. Саме алерголог оцінює історію захворювання: коли з’являються симптоми алергії, скільки вони тривають, чи мають сезонність, що провокує їх посилення та чи є інші прояви алергії.

Консультація лікаря особливо доцільна, якщо нежить триває довго або регулярно повторюється, симптоми виникають у певний сезон, є свербіж носа та очей, звичайне лікування «застуди» не допомагає або закладеність носа заважає нормально спати та працювати.

Для підтвердження сенсибілізації до конкретних алергенів можуть використовуватися шкірні прик-тести або визначення специфічних IgE у крові. У певних клінічних ситуаціях лікар може рекомендувати компонентну (молекулярну) алергодіагностику, зокрема тест ALEX3. Вона дозволяє детальніше визначити профіль сенсибілізації пацієнта.

Також варто пройти обстеження, якщо разом із ринітом з’являються кашель, свистяче дихання, задишка чи інші симптоми з боку нижніх дихальних шляхів, які характерні для астми.

Як лікують алергічний риніт?

Тактика лікування залежить від вираженості симптомів, їх тривалості, причинних алергенів, віку пацієнта та супутніх захворювань.

Лікар може рекомендувати зменшення контакту з причинними алергенами, протиалергічні таблетки, спрей в ніс тощо.

Окремим напрямом є алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ). На відміну від препаратів, які переважно контролюють симптоми, АСІТ спрямована на зміну імунної відповіді на причинний алерген. Таке лікування призначається алергологом за наявності відповідних показань.

Як точно встановити причину симптомів алергії чи застуди?

Найточніше визначити причину симптомів може лікар після оцінки скарг, тривалості та обставин їх появи. Якщо є підозра на алергію, можуть бути рекомендовані шкірні прик-тести або аналіз крові на чутливість до алергенів.

При підозрі на вірусну чи бактеріальну інфекцію лікар орієнтується на клінічну картину та, за показаннями, призначає додаткові лабораторні дослідження, наприклад, загальний аналіз крові, С-реактивний білок, швидкі ПЛР-тести тощо.

Головна мета діагностики – не просто підтвердити факт алергії, а встановити, який саме алерген пов’язаний із симптомами пацієнта.

В медичному центрі DIVERO лікар-алерголог допоможе визначити причину симптомів, підібрати необхідний обсяг алергодіагностики та скласти індивідуальний план лікування.