Мікоз — це інфекційне захворювання, яке викликають патогенні гриби. Хвороба може вражати гладку шкіру, епідерміс волосяного покриву голови та нігтьові пластини. Чим раніше лікар діагностує патологію, тим більше шансів на повне одужання.
Виділяють 2 основні групи мікозів: поверхневі та глибокі.
Поверхневі виникають найчастіше на безволосій та волосистій шкірі, нігтях і слизових оболонках.
До них належать:
- молочниця;
- ураження шкіри;
- ураження шкіри голови;
- “стопа спортсмена”;
- оніхомікоз;
- ураження статевого члена.
У разі глибокої форми страждають різні органи та системи організму.
До збудників мікозів, в першу чергу, відносять мікроскопічні лусочки, які відшаровуються від шкіри зараженої людини. Вони залишаються на підлозі, на килимі або ховаються серед ворсин рушників. Їх можна зустріти в басейнах і в душових. Патогени перебувають там у готовності, чекаючи можливості перенестися на шкіру здорової людини.
Серед шляхів зараження виділяють:
- часте відвідування готелів і хостелів;
- використання загальних рушників і гребінців;
- носіння чужого взуття, наприклад: ковзанів, лижних черевиків;
- примірка нового взуття в магазині, який до цього взували без шкарпеток;
- відвідування перукаря або косметолога, які погано продезінфікували свої інструменти;
- користування загальними санвузлами: душем, туалетом.
Симптоматика захворювання залежить від місця ураження:
- У випадку мікозу гладкої шкіри, насамперед спостерігається кругла чи овальна еритематозна пляма, яка часто супроводжується бульбашками, що з часом перетворюються на струп’я. Крім того, шкірні ураження супроводжуються свербінням, який суттєво погіршує якість життя.
- У разі патології кистей та стоп уражена шкіра стає червоного кольору, на ній починають з’являтися папульозні висипи та бульбашки. Найчастіше ознаки виявляються на бічних поверхнях кистей, пальцях рук, підошвах стоп та міжпальцевих проміжках. Виникає стійке свербіння.
- У разі оніхомікозу на нігтях можна спостерігати численні борозни, нігті легко та швидко кришаться та втрачають рожевий колір.
- У випадку пахового ураження, симптоми мікозу характеризуються появою червоно-коричневих плям. Процес може розповсюджуватися на внутрішню поверхню стегон та сідниці. Також часто трапляються папульозні висипи на свербіж шкіри.
- При захворюваннях волосистої частини голови з’являються сіро-жовті шкірки, що вростають в шкіру. Волосся стає сухим, грубим, тьмяним та ламким.
Глибоке ураження поширюється на внутрішні органи та системи.
За будь-якої підозри на грибкове захворювання треба негайно звернутися до лікаря-дерматолога, який має уважно вивчити історію хвороби та оцінити зміни шкіри. Ця патологія може імітувати багато інших захворювань, тому діагностика мікозів ґрунтується на додаткових дослідженнях.
Залежно від місця ураження проводяться такі аналізи:
- зіскоб з нігтя або його фрагмента;
- мазок змін слизової оболонки;
- зіскоби шкіри – як з периферії місця ураження, так і з його центральної частини;
- дослідження волосся разом з волосяною цибулиною;
- дослідження рідини організму, наприклад, мокротиння, сечі, крові, спинномозкової рідини або тканини органу при біопсії.
Під час лікування оніхомікозу потрібно запастися терпінням. Лікування може тривати від декількох тижнів до декількох місяців
Мікоз часто рецидивує, тому після зараження також важливо дотримуватися правил догляду за руками і ногами, які спрямовані на запобігання повторному зараженню.
Результат лікування багато в чому залежить від співпраці пацієнта з лікарем. Регулярні огляди, проведення діагностичних обстежень, безперервне лікування та дотримання режиму профілактики є важливими умовами успішного одужання.
