Дисплазія шийки матки: що це таке, чим небезпечна і як лікується
Дисплазія шийки матки — це діагноз, який часто викликає тривогу, хоча насправді не є онкологічним захворюванням. Водночас ігнорувати його не можна. Саме дисплазія вважається передраковим станом, який за відсутності контролю може прогресувати.
Добра новина полягає в тому, що при своєчасній діагностиці та правильному лікуванні цей стан добре контролюється і в більшості випадків повністю виліковується.
Що таке дисплазія шийки матки
Дисплазія шийки матки — це патологічні зміни клітин багатошарового плоского епітелію, який вистилає зовнішню поверхню шийки матки. За своєю суттю це порушення нормального процесу оновлення клітин: вони змінюють форму, розміри та характер поділу, але ще не набувають ознак злоякісної пухлини.
Принципово важливо розуміти, що дисплазія не є раком, а належить до передракових станів. Це означає, що клітини вже відрізняються від норми, однак процес є зворотним або контрольованим за умови своєчасного виявлення та лікування. Саме на цьому етапі втручання є найбільш ефективним і дозволяє запобігти розвитку онкологічного захворювання.
Ще одна характерна особливість дисплазії — відсутність больових відчуттів та яскравих симптомів. Шийка матки практично не має больових рецепторів, тому патологічні зміни можуть розвиватися роками без жодних скарг з боку жінки. У більшості випадків діагноз встановлюється випадково — під час профілактичного огляду, ПАП-тесту або обстеження з іншого приводу.
У медичній практиці дисплазію шийки матки також називають цервікальною інтраепітеліальною неоплазією (CIN). Цей термін підкреслює, що зміни обмежені епітеліальним шаром і не поширюються глибше — до моменту можливого прогресування.
Ступені дисплазії: що означають цифри
Ступінь дисплазії визначається за результатами гістологічного дослідження та залежить від того, яку частину товщини епітелію займають атипові клітини.
- CIN I (легка дисплазія)
Зміни обмежуються нижньою третиною епітелію. Це найменш агресивна форма, яка часто має сприятливий прогноз. За відсутності онкогенних типів ВПЛ і за умови нормальної роботи імунної системи можливий спонтанний регрес без хірургічного втручання. У таких випадках зазвичай обирають тактику динамічного спостереження.
- CIN II (помірна дисплазія)
Атипові клітини займають до половини товщини епітелію. Цей ступінь вважається клінічно значущим і потребує активнішого підходу. Ризик прогресування зростає, тому лікар індивідуально вирішує питання лікування або ретельного контролю з короткими інтервалами спостереження.
- CIN III (важка дисплазія)
Патологічні зміни охоплюють більшу частину або всю товщину епітелію, але ще не проростають у глибші шари тканин. Цей стан розглядається як передрак і потребує обов’язкового лікування. Без втручання ризик переходу в рак шийки матки є високим.
Важливо наголосити: навіть CIN III — це ще не онкологічне захворювання. Проте без лікування й регулярного контролю ймовірність злоякісної трансформації суттєво зростає, саме тому рання діагностика має вирішальне значення.
Основні причини розвитку дисплазії
Ключову роль у розвитку дисплазії шийки матки відіграє вірус папіломи людини (ВПЛ), особливо його онкогенні типи. Інфікування ВПЛ є дуже поширеним, але далеко не у всіх жінок воно призводить до патологічних змін.
Фактори, які підвищують ризик розвитку дисплазії:
- тривала персистенція ВПЛ;
- ранній початок статевого життя;
- часта зміна статевих партнерів;
- зниження імунітету;
- паління;
- хронічні запальні захворювання шийки матки;
- відсутність регулярних гінекологічних оглядів.
Симптоми: чому дисплазію легко пропустити
Дисплазія шийки матки у більшості випадків розвивається без будь-яких помітних симптомів. Шийка матки майже не має больових рецепторів, тому навіть значні клітинні зміни можуть не супроводжуватися болем чи загальним погіршенням самопочуття.
Іноді все ж можуть з’являтися непрямі ознаки, які жінки часто ігнорують або пов’язують з іншими, менш серйозними проблемами:
- Незначні кров’янисті виділення після статевого контакту. Так звані контактні кровотечі, які можуть виникати через підвищену вразливість зміненого епітелію шийки матки.
- Нетипові вагінальні виділення. Зміна кольору, консистенції або запаху виділень без чітких ознак інфекції, що інколи супроводжує структурні зміни слизової.
- Дискомфорт у ділянці шийки матки. Відчуття тиску або легкого подразнення, яке зазвичай не має чіткої локалізації й не викликає вираженого болю.
Всі ці симптоми не є специфічними саме для дисплазії. Вони можуть спостерігатися при запальних процесах, ерозії, гормональних порушеннях або після механічного подразнення. Саме тому орієнтуватися лише на самопочуття — хибна тактика.
диний надійний спосіб своєчасно виявити дисплазію шийки матки — регулярний профілактичний скринінг: ПАП-тест, ВПЛ-тестування та огляд гінеколога навіть за повної відсутності скарг.
Як проводиться діагностика
Діагностика дисплазії шийки матки завжди комплексна і передбачає поетапне обстеження. За підозри на патологію рекомендована своєчасна консультація гінеколога для визначення індивідуального алгоритму обстеження та лікування., визначити наявність факторів ризику та призначити оптимальне лікування.
- Гінекологічний огляд. Перший і обов’язковий етап, під час якого лікар оцінює загальний стан шийки матки, наявність виділень, почервоніння або ерозивних змін. Сам огляд дозволяє запідозрити патологічні процеси і визначити, які додаткові дослідження будуть необхідні.
- ПАП-тест (цитологія). Цитологічне дослідження — один з найважливіших методів раннього виявлення дисплазії. Воно дозволяє виявити атипові клітини на поверхні епітелію ще до появи клінічних проявів. Результат ПАП-тесту допомагає лікарю прийняти рішення про подальший алгоритм обстеження.
- Тест на ВПЛ. Визначає наявність і типи вірусу папіломи людини, зокрема онкогенні штами, що є основною причиною розвитку дисплазії. Поєднання ПАП-тесту та ВПЛ-тестування значно підвищує точність діагностики та дозволяє оцінити ризик прогресії патології.
- Кольпоскопія. Дозволяє детально оглянути шийку матки під збільшенням за допомогою спеціального оптичного приладу — кольпоскопа. Метод дає можливість побачити патологічні ділянки, оцінити їх поширеність та характер змін, а також взяти прицільну біопсію.
- Біопсія. Забір невеликого фрагмента тканини для гістологічного дослідження є вирішальним етапом у постановці точного діагнозу. Гістологія дозволяє оцінити ступінь дисплазії та визначити, чи є ознаки прогресії до передракового стану. Саме гістологічне дослідження вважається «золотим стандартом» діагностики дисплазії шийки матки.
Чим небезпечна дисплазія шийки матки
Головна небезпека дисплазії полягає в її можливій прогресії до раку шийки матки. Цей процес зазвичай триває роками, що дає час для виявлення і лікування.
За відсутності контролю ризик зростає, особливо при CIN II–III та активній ВПЛ-інфекції.
Сучасні підходи до лікування
Тактика лікування залежить від ступеня дисплазії, віку жінки, репродуктивних планів і супутніх факторів. Усі сучасні методи лікування дозволяють максимально зберегти анатомію шийки матки та репродуктивну функцію.
Можливі підходи:
- Динамічне спостереження. При CIN I за умови відсутності прогресії.
- Медикаментозна терапія. Спрямована на корекцію запалення та підтримку імунної системи.
- Малоінвазивні методи. Радіохвильове лікування, лазерна абляція, кріодеструкція.
- Хірургічні методи. Конізація шийки матки при важких формах дисплазії.
Профілактика і роль регулярних оглядів
Найефективніша профілактика дисплазії — це:
- регулярні гінекологічні огляди;
- проходження ПАП-тесту згідно з рекомендаціями;
- тестування на ВПЛ;
- вакцинація проти ВПЛ;
- відмова від куріння та підтримка імунітету.
Дисплазія шийки матки — це не вирок, а сигнал, що організм потребує уваги.
Завдяки сучасній діагностиці та ефективним методам лікування цей стан у більшості випадків повністю контрольований. Головне — не відкладати візит до лікаря та дотримуватися рекомендацій фахівця.
У медичному центрі «ДІВЕРО» діагностика та лікування дисплазії проводяться відповідно до сучасних клінічних протоколів, з індивідуальним підходом до кожної пацієнтки та акцентом на збереження жіночого здоров’я.