Панкреатит: огляд методів діагностики та лікувальних підходів

Панкреатит: огляд методів діагностики та лікувальних підходів

Підшлункова залоза – ключовий елемент системи травлення людини. Орган відповідає за вироблення життєво важливих ферментів для розщеплення їжі та гормонів, зокрема інсуліну, який контролює рівень цукру в крові.

Панкреатит являє собою запалення підшлункової залози, що супроводжується порушенням відтоку її секрету. Патогенез захворювання пов’язаний із порушенням прохідності вивідних проток залози на тлі підвищеної активності ферментативних систем. У результаті секретовані підшлунковою залозою ферменти не надходять у просвіт дванадцятипалої кишки, що призводить до аутолітичного розщеплення власних тканин залози.

Причини панкреатиту 

Жовчнокам’яна хвороба. Камені в жовчному міхурі можуть блокувати протоку підшлункової залози, що спричиняє гострий панкреатит.

Спиртні напої. Часте вживання великих кількостей алкоголю є однією з провідних причин хронічного панкреатиту.

Високий рівень тригліцеридів у крові. Гіпертригліцеридемія може спровокувати розвиток хвороби.

Генетичні чинники. Деякі форми захворювання можуть бути пов’язані з генетичними мутаціями. Також муковісцидоз і синдром Швачмана-Даймонда пов’язані з підвищеним ризиком панкреатиту через порушення функції підшлункової залози.

Аутоімунні захворювання. У деяких випадках панкреатит може бути пов’язаний з аутоімунними процесами в організмі, коли імунна система атакує власні тканини підшлункової залози, що призводить до запалення і пошкодження органу.

Травми та операції. Травми черевної порожнини або хірургічні втручання можуть призвести до розвитку проблем із підшлунковою залозою.

Інфекції. Запалення підшлункової залози можуть провокувати вірусні або бактеріальні інфекції.

Лікарські препарати. Деякі медикаменти можуть викликати панкреатит як побічний ефект.

Куріння. Сигарети можуть викликати хронічний панкреатит.

Вроджені аномалії. Порушення в будові підшлункової залози або її проток можуть сприяти розвитку панкреатиту.

Лікування панкреатиту – h2

Правильне і своєчасне лікування хвороби відіграє ключову роль у запобіганні її прогресуванню та розвитку ускладнень. Терапія залежить від форми захворювання.

У разі гострого панкреатиту:

  • Госпіталізація для контролю за станом пацієнта.
  • Застосування знеболювальних засобів для зменшення больового синдрому.
  • Лікування спрямоване на усунення запалення, дегідратації та корекцію електролітного балансу.
  • Хронічний панкреатит вимагає дотримання суворої дієти, часто з початковим періодом повного утримання від прийому їжі.
  • Інфузійна терапія для поповнення рідини та необхідних речовин.

У разі хронічного панкреатиту:

  • Тривале лікування, що включає дієтичні обмеження – уникнення жирної, гострої їжі та алкоголю.
  • Застосування ферментних препаратів для підтримки процесу травлення.
  • Знеболювальні засоби для контролю болю.
  • Лікування супутніх станів, таких як діабет.
  • Хірургічне втручання. У деяких випадках може знадобитися операція, наприклад, за наявності кіст або каменів у протоках підшлункової залози.
  • Підтримувальна терапія. Регулярне спостереження у гастроентеролога і корекція лікування залежно від поточного стану пацієнта.
  • Спосіб життя. Відмова від куріння, поміркованість у вживанні алкоголю, підтримання здорової ваги та регулярні фізичні вправи.
  • Дієтичне харчування. Дотримання дієти, багатої на вуглеводи та бідної на жири, а також часте споживання малих порцій їжі для зниження навантаження на підшлункову залозу.

Які існують типи панкреатину – h2

Гострий панкреатит. Характеризується раптовим запаленням підшлункової залози, що спричиняє сильний біль у верхній частині живота. Може бути спричинений різними чинниками, включно зі зловживанням алкоголем, жовчнокам’яною хворобою, інфекціями, травмами живота або певними ліками.

Симптоми гострого панкреатиту – h3

  • Сильний біль у животі. Біль зазвичай локалізується у верхній частині живота і може поширюватися на спину (лопатки, ключицю). Часто посилюється після прийому їжі. Гострий біль, як правило, триває три дні і поступово знижується.
  • Нудота і блювота. Часті панкреатит симптоми, що супроводжують біль.
  • Здуття. Живіт може бути напруженим і чутливим.
  • Лихоманка. Що вища температура тіла, то сильніше уражена залоза.
  • Прискорене серцебиття, що виникає як наслідок загальної інтоксикації організму.

Якщо у вас з’явилися симптоми панкреатиту, негайно зверніться по медичну допомогу, оскільки панкреатит може призвести до летального результату.

Хронічний панкреатит. Являє собою тривалий запальний стан, який призводить до поступового пошкодження підшлункової залози і втрати її функцій. Це захворювання може бути пов’язане з генетичними факторами, аномаліями підшлункової залози та іншими станами.

Симптоми хронічного панкреатиту – h3

  • Періодичний біль у животі. Часто тягнучий або гострий, може посилюватися після їди.
  • Втрата ваги. Через порушення травлення і недостатнє засвоєння поживних речовин.
  • Стеаторея. Жирний, смердючий стілець через неперетравлені жири.
  • Нудота і блювота. Особливо після вживання жирної їжі.
  • Здуття живота і газоутворення через неправильне травлення.
  • Діарея. Часті та водянисті випорожнення.
  • Розвиток цукрового діабету. Можливо, через порушення функції підшлункової залози у виробництві інсуліну.

Ці симптоми панкреатиту можуть варіюватися за ступенем вираженості, з’являтися і зникати протягом тривалого часу.

Діагностика панкреатину – h2

Для підтвердження діагнозу та визначення тяжкості захворювання призначають низку медичних досліджень та аналізів.

Лабораторні аналізи – h3 Основний аналіз – це вимірювання рівня панкреатичних ферментів у крові, зокрема амілази та ліпази. Підвищення цих ферментів часто вказує на панкреатит.

Ультразвукове дослідження черевної порожнини. УЗД допомагає візуалізувати підшлункову залозу і навколишні органи, а також може виявити жовчні камені.

Комп’ютерна томографія черевної порожнини. КТ точніше, ніж УЗД, показує структуру підшлункової залози і може виявити запалення, кісти і кальцифікати.

Магнітно-резонансна ангіографія (МРА). Може використовуватися для отримання докладних зображень підшлункової залози та жовчних шляхів.

Фекальні тести. Аналіз калу може бути корисним для визначення рівня жирів у випорожненнях, що може вказувати на проблеми з травленням через панкреатит.

Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія. Цей метод використовується для вивчення жовчних і панкреатичних проток за допомогою ендоскопа і контрастної речовини.

Біопсія. У рідкісних випадках для виключення раку підшлункової залози може знадобитися біопсія.

Лікування при панкреатиті – h2

У разі діагнозу панкреатит лікування часто потребує індивідуального підходу і може варіюватися залежно від тяжкості та форми захворювання, а також від загального стану здоров’я пацієнта. Терапія може включати:

  1. Госпіталізація. У випадках гострого панкреатиту часто потрібне стаціонарне лікування для проведення інфузійної терапії, підтримання балансу рідини та електролітів, а також для контролю за травними функціями.
  2. Знеболювальні препарати. Для зменшення болю використовують різні засоби, від нестероїдних протизапальних препаратів до сильніших анальгетиків залежно від інтенсивності болю.
  3. Дієта. За діагнозу гострий панкреатит рекомендується початкове голодування для зниження навантаження на підшлункову залозу, після чого вводиться низькожирова дієта. У разі хронічної форми захворювання важливо дотримуватися збалансованої дієти з обмеженням жирної їжі.
  4. Ферментні препарати. Для підтримки травлення можуть бути призначені ферментні препарати. Особливо за діагнозу хронічний панкреатит, коли підшлункова залоза не виробляє достатньо ферментів.
  5. Лікування причин і супутніх захворювань. Якщо панкреатит пов’язаний із жовчнокам’яною хворобою, алкоголізмом або іншими медичними станами, ці проблеми також потребують відповідного лікування.
  6. Хірургічне втручання. У деяких випадках, особливо в разі ускладнень захворювання або наявності каменів у протоках підшлункової залози, пацієнту може знадобитися операція.

Профілактика панкреатиту – h2

Ключові заходи, спрямовані на зменшення ризику розвитку захворювання та його загострень:

Здорове харчування. Більшість рецидивів захворювання відбувається на тлі неправильного харчування і вживання заборонених напоїв. Дієтичний режим дає змогу підтримувати панкреатит у стані ремісії або відтермінувати настання загострень. Слід уникати надмірного споживання жирної, смаженої та гострої їжі. Рекомендується збільшити споживання фруктів, овочів і цільнозернових продуктів.

Відмова від сигарет і алкоголю.

Підтримка нормальної ваги. Надмірна вага або ожиріння підвищують ризик розвитку багатьох захворювань, включно з панкреатитом.

Регулярні фізичні вправи. Заняття спортом сприяє підтримці здорової ваги та загального благополуччя.

Управління стресом. Хронічний стрес може негативно впливати на здоров’я, включно з функцією підшлункової залози. Важливо спати по 7-8 годин.

Регулярне медичне обстеження. Особливо важливо для людей із сімейним анамнезом панкреатиту або іншими факторами ризику.

Уникнення деяких лікарських препаратів. Прийом деяких медикаментів може збільшувати ризик розвитку хвороби. Завжди консультуйтеся з лікарем щодо можливих побічних ефектів.

Підтримка здоров’я травної системи. Здоров’я шлунково-кишкового тракту, включно зі своєчасним лікуванням жовчнокам’яної хвороби та інших хвороб шлунково-кишкового тракту, може допомогти запобігти панкреатиту.

Проводити санацію хронічних інфекційних вогнищ у ротовій порожнині та кишковому тракті.

Дотримання цих принципів допомагає не тільки в профілактиці захворювання, а й сприяє загальному поліпшенню здоров’я.

При порушенні роботи підшлункової залози важливо не зволікати з обстеженням. У клініці “ДІВЕРО” діагностика і лікування проводяться із застосуванням передових медичних технологій та індивідуального підходу до кожного пацієнта. Процес діагностики починається з ретельного збору анамнезу та фізичного огляду, за якими слідують лабораторні аналізи крові для оцінки рівня панкреатичних ферментів.