Ультразвукова діагностика шкіри є дійсно новим та перспективним напрямом, яким цікавляться не тільки лікарі дерматологи, але й хірурги, в т.ч. пластичні хірурги, лікарі сімейної практики, та УЗ-спеціалісти загального профілю.
Завдяки наявності високочастотних ультразвукових технологій можна оцінити доброякісні та злоякісні ураження шкіри в епідермісі, дермі та підшкірно – жировій тканині, а також кровоносні судини, близько розташовані до шкіри та безпосередньо в утворі.
Дане обстеження впливає на продуктивність хірургічних або нехірургічних процедур, допомагає обрати тактику ведення наявних утворів (хірургічне видалення, косметичне лікування чи спостереження).
Перевага даного методу є можливість виявити утвори шкіри глибиною від 0,1мм, в порівнянні з такими методами як МРТ чи КТ, які не візуалізують утворів таких малих розмірів.
Анатомія:
In vivo, нормальна шкіра виготовлена з трьох шарів: епідермісу (товщина 0.06-0.6 мм) на самій зовнішній поверхні; нижня дерма (товщина 1-4 мм), що складається з сполучної тканини, нервів, крові та лімфатичних судин, залоз, тучних клітин, фібробластів, гістіоцитів тощо; і підшкірні тканини (товщина 5-20 мм), переважно з жировій клітини, що забезпечує подушку між основною кісткою та дермо-епідермальними шарами.
Показання:
УЗД застосовується при оцінці доброякісних і злоякісних новоутворень, запальних захворювань, інфекційних захворювань, а також в косметичної дерматології.
Покази для узд в дерматології:
- вимірювання товщини, глибини, структури утворення та оцінки меж шкірних пухлин;
- спостереження після операції, кріотерапії та лазерної терапії (наприклад, злоякісна меланома, базально-клітинна карцинома, внутрішньо-шкірні метастази, гемангіома, фіброма, ліпома, себорейні бородавки).
- моніторинг курсу та терапевтичної ефективності лікування захворювань з склерозом шкіри (наприклад, склеродермії, подібних захворювань), набрякових (наприклад, ліподерматосклероз) та хронічних запальних дерматозів (наприклад, псоріаз).
- оцінка загоєнням ран, шрами та спостереження за локалізованими опіковими ураженнями;
- оцінка екзогенних компонентів, таких як сторонні тіла та косметичні наповнювачі шкіри;
- оцінка перед та після проведення косметологічних ін’єкцій (локалізація та стан введеного препарату, місця міграції, постін’єкційні ущільнення та ускладнення).