Шлунково-стравохідний рефлюкс: симптоми, стратегії лікування та профілактики

Рефлюкс, або гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, є одним з найпоширеніших захворювань травної системи. Це комплекс симптомів обумовлений рефлюксом, тобто оберненим викидом вмісту шлунка в стравохід. Коли їжа, що вже потрапила в шлунок, знову повертається в стравохід разом з соляною кислотою, що виробляється шлунком, і травними ферментами, викликаючи ряд неприємних симптомів, серед яких печія і відчуття печіння. Внаслідок цього може відбуватися пошкодження слизової оболонки стравоходу, що призводить до розвитку ерозій.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)

Рефлюкс часто виникає через порушення функції нижнього стравохідного сфінктера — кільцевого м’яза, що діє як клапан між стравоходом та шлунком. Нормально НПС закривається, коли їжа потрапляє в шлунок, але при ГЕРХ цей клапан не закривається повністю або відкривається занадто часто, дозволяючи кислоті зі шлунка підніматися в стравохід, так виникає печія.

Симптоми ГЕРХ

Печія. Найпоширеніший симптом, що супроводжує рефлюкс, є пекуче або болюче відчуття за грудиною, яке часто посилюється після їжі, особливо жирної, при нахилі вперед або лежачи.

Регургітація. Підйом кислого чи гіркого вмісту зі шлунка у горло чи рот.

Підвищена кислотність та біль. Відрижка кислим або біль у верхній частині живота.

Дискомфорт чи біль у грудях. Неприємні відчуття в ділянці грудної клітки, іноді схожі на симптоми серцевого нападу, можуть вказувати на рефлюкс.

Проблеми при ковтанні (дисфагія). Рефлюксна хвороба супроводжується відчуттям, що їжа застряє у горлі або середній частині грудей.

Хронічний кашель чи горло перить. Рефлюкс може викликати хронічний кашель, першіння у горлі та інші проблеми з дихальними шляхами.

Зміна голосу чи хрипоту, викликані запаленням гортані через кислотного рефлюксу.

Поганий запах із рота, внаслідок підйому вмісту шлунка в ротову порожнину.

Зміни у зубній емалі. Постійний кислотний рефлюкс може спричинити пошкодження зубної емалі.

Гострими симптомами, які вимагають негайного огляду є: порушення ковтання, біль при ковтанні, безпричинна втрата ваги та кровотеча зі стравоходу.

Причини виникнення рефлюксу 

Ослаблення нижнього стравохідного сфінктера. НПС зазвичай запобігає зворотному закидання вмісту шлунка в стравохід. Послаблення цього м’яза може викликати рефлюкс.

Порушення моторики стравоходу. Неправильна моторика стравоходу може ускладнювати просування їжі у шлунок, посилюючи ризик рефлюксу.

Надмірна вага чи ожиріння. Зайва вага збільшує тиск у черевній порожнині, що може провокувати рефлюкс.

Харчові звички. Вживання жирної, гострої їжі, надмірне споживання кофеїну, алкоголю та шоколаду може посилювати гастроезофагеальний рефлюкс та його симптоми.

Вагітність. Рефлюкс може бути пов’язаний із змінами гормонального фону та збільшенням тиску в животі під час вагітності.

Ліки. Деякі ліки, включаючи антагоністи кальцію, антихолінергічні препарати, седативи та деякі антидепресанти можуть посилювати рефлюкс.

Лікування ГЕРХ 

У пацієнтів з діагнозом рефлюкс лікування спрямоване на полегшення симптомів, зменшення частоти проявів та запобігання ускладненням.

Зміна способу життя. Уникнення їжі та напоїв, які провокують рефлюкс (жирна, гостра їжа, кава, алкоголь). Уникнення переїдання та прийому їжі безпосередньо перед сном. Підтримка здорової ваги, оскільки ожиріння сприяє розвитку хвороби.

Медикаментозне лікування. Інгібітори протонної помпи (ІПП) знижують вироблення шлункової кислоти та є стандартом лікування ГЕРХ. Блокатори H2-рецепторів знижують кислотність, але менш ефективні ніж ІПП. Антациди полегшують симптоми, нейтралізуючи шлункову кислоту. Прокінетики покращують рух їжі через шлунок та кишечник.

Дієта. Пацієнтам з діагнозом рефлюкс рекомендується дрібне харчування малими порціями, це покращить травлення.

Хірургічне втручання. У поодиноких випадках, коли гастроезофагеальна рефлюксна хвороба не піддається медикаментозному лікуванню, може знадобитися операція, щоб зміцнити нижній стравохідний сфінктер.

Діагностика гастро рефлюксу

Медичний анамнез та огляд. Лікар збирає інформацію про симптоми, тривалість їх прояву, а також про фактори ризику, що провокують рефлюкс, таких як куріння, дієта, вживання алкоголю та використання певних ліків.

Гастроскопія. Процедура, за якої гнучкий ендоскоп вводиться через рот у стравохід і шлунок, дозволяє лікарю оглянути слизову оболонку щодо запалення, ерозій чи інших змін, якими характеризується рефлюксная хвороба.

PH-метрія стравоходу. Цей тест вимірює рівень кислотності у нижньому відділі стравоходу.

Манометрія стравоходу. Процедура, що оцінює роботу м’язів стравоходу та нижнього стравохідного сфінктера.

Рентген. Допомагає візуалізувати структуру стравоходу та шлунка, а також може виявити наявність грижі стравохідного отвору діафрагми або інших аномалій, які провокують рефлюкс.

Дослідження стулу. У деяких випадках можуть бути проведені аналізи виявлення кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.

Діагностика ГЕРХ може вимагати комплексного підходу, включаючи використання кількох методів обстеження. Для точної оцінки стану та визначення найкращого курсу лікування зверніться до клініки «ДИВЕРО». Індивідуальний підхід та сучасні методи досліджень забезпечують нашим пацієнтам кваліфіковану медичну допомогу, ефективне лікування та покращення здоров’я.

Профілактика гастроезофагеальної рефлюксної хвороби 

Правильне харчування. Важливо уникати продуктів, які провокують рефлюкс, таких як жирна, гостра та кисла їжа, а також кофеїн та алкоголь.

Зміна способу життя. Відмова від куріння, уникнення щільного одягу, особливо в області талії, та підтримання голови у піднесеному положенні під час сну.

Дробове харчування. Регулярне вживання їжі малими порціями.

Уникати горизонтального положення після їжі. Бажано не лягати протягом 2-3 годин після їди.

Управління стресом. Рефлюксна хвороба може посилюватись при стресі, тому важливо знаходити способи його зниження.