Головна » Напрямки » Гінекологія, Київ: розуміння і турбота про жіноче здоров’я » Захворювання, що передаються статевим шляхом: важливість своєчасної діагностики та лікування
Захворювання, що передаються статевим шляхом: важливість своєчасної діагностики та лікування
ЗПСШ – інфекційні хвороби, які можуть передаватися від однієї людини до іншої під час сексуальних контактів, включно з вагінальним, анальним і оральним сексом. Венерологічні захворювання можуть бути спричинені бактеріями, вірусами, паразитами і грибками.
Симптоми ЗПСШ у жінок
Симптоми можуть значно варіюватися залежно від типу інфекції. Найчастіші прояви:
Незвичайні вагінальні виділення. Зміна кольору, запаху або консистенції виділень може бути ознакою інфекції.
Біль і печіння під час сечовипускання. Дискомфорт під час сечовипускання часто пов’язаний з інфекціями сечостатевої системи.
Біль у ділянці таза. Може виникати незалежно від менструального циклу і бути ознакою запалення.
Кровотеча між менструаціями. Нерегулярні кровотечі або плямисті кров’яні виділення можуть вказувати на присутність інфекцій у пацієнта.
Біль під час або після статевого акту. Неприємні відчуття або біль під час статевого акту можуть бути симптомом інфекції.
Виразки або висипання на геніталіях. Поява виразок, пухирців або висипань на статевих органах може вказувати на генітальний герпес.
Свербіж або подразнення піхви. Частий симптом, пов’язаний із молочницею.
Неприємний запах із піхви. Особливо після статевого акту, може бути ознакою бактеріального вагінозу і трихомоніазу.
Набряк або почервоніння вульви. Запалення зовнішніх статевих органів може супроводжувати деякі ЗПСШ.
Загальне нездужання, лихоманка в рідкісних випадках можуть бути ознаками серйознішої інфекції.
При появі одного або декількох із цих симптомів важливо негайно звернутися до гінеколога. Фахівці клініки “ДІВЕРО” готові допомогти з діагностикою та терапією ЗПСШ, що дасть змогу запобігти довгостроковим ускладненням, як-от хронічний біль і проблеми із зачаттям.
Види захворювань, що передаються статевим шляхом
– Хламідіоз: викликається бактерією Chlamydia trachomatis, часто протікає у пацієнтів безсимптомно.
– Гонорея (трипер): інфекція, що викликається бактерією Neisseria gonorrhoeae, може протікати із симптомами або без.
– Сифіліс: спричинений бактерією Treponema pallidum, характеризується кількома стадіями та різними симптомами.
– Трихомоніаз: викликається одноклітинним паразитом Trichomonas vaginalis, найчастіше симптоматичний у жінок.
– Генітальний герпес: викликається вірусами Herpes simplex типу 1 або 2, характеризується появою болісних виразок і пухирців на геніталіях.
– Вірус папіломи людини: включає понад 100 типів вірусів, деякі з яких можуть спричиняти рак шийки матки та генітальні бородавки.
– ВІЛ/СНІД: вірус імунодефіциту людини веде до розвитку синдрому набутого імунодефіциту.
– Гепатити B і C: вірусні інфекції, що вражають печінку, можуть передаватися статевим шляхом, особливо гепатит B.
– Мікоплазмоз і уреаплазмоз: спричиняються бактеріями Mycoplasma і Ureaplasma, можуть призвести до урогенітальних інфекцій.
– Бактеріальний вагіноз: хоча не завжди належить до ЗПСШ, може розвиватися внаслідок зміни нормального балансу бактерій піхви.
Причини розвитку ЗПСШ
- Незахищений статевий акт. Сексуальні контакти без використання презервативів значно збільшують ризик передачі захворювань.
- історія ІПСШ. Наявність захворювань в анамнезі може збільшувати ризик повторного зараження.
- наявність інших інфекцій. Наявність захворювання збільшує ймовірність зараження іншими через загальне зниження імунітету в ділянці статевих органів.
- Недостатня гігієна. Погана гігієна статевих органів може сприяти розвитку та поширенню інфекцій.
- Імунодефіцитні стани. Люди з ослабленою імунною системою більш уразливі до зараження і розвитку ЗПСШ.
- Внутрішньоматкові засоби контрацепції. Іноді використання спіралей може збільшувати ризик розвитку деяких ІПСШ.
- Неадекватне лікування. Неповне або неправильне лікування попередніх ЗПСШ збільшує ризик рецидивів або розвитку нових інфекцій.
Діагностика та лікування ЗПСШ
Діагностика захворювань, що передаються статевим шляхом, включає низку медичних обстежень:
Медичний анамнез, гінеколог запитує про сексуальну історію, симптоми і попередні діагнози.
Фізичний огляд, включає огляд статевих органів на предмет висипань, виразок, виділень та інших відхилень.
Лабораторні тести, аналізи крові та сечі для загальної діагностики. ПЛР-тести і мазки з піхви, уретри або інших уражених ділянок використовуються для виявлення конкретних збудників.
Скринінг на ВІЛ, рекомендується під час діагностики будь-яких ЗПСШ.
Ультразвукове дослідження, призначається для оцінки внутрішніх статевих органів.
Лікування ЗПСШ залежить від типу інфекції. Бактеріальні ЗПСШ (хламідіоз, гонорея, сифіліс) лікуються антибіотиками. Важливо повністю пройти курс лікування й уникати сексуальних контактів під час терапії. Вірусні ІПСШ (герпес, ВІЛ, ВПЛ) невиліковні, але існують препарати, що контролюють симптоми і зменшують ризик передачі. У разі ВІЛ, антиретровірусна терапія може значно знизити вірусне навантаження. Грибкові види (кандидоз) лікуються протигрибковими засобами. Паразитарні ЗПСШ (трихомоніаз) – протипаразитарними препаратами.
Профілактика ЗПСШ
– Використання презервативів при будь-яких видах сексуальної активності.
– Регулярні медичні огляди та скринінг на інфекції.
– Вакцинація (наприклад, проти ВПЛ і гепатиту B).
– Уникнення множинних сексуальних партнерів або сексуальних контактів із неперевіреними партнерами.
Важливо пам’ятати, що в разі підозри на ЗПСШ слід негайно звернутися до лікаря й уникати самолікування, оскільки неправильне лікування венеричних захворювань може призвести до ускладнень і стійкості збудників до лікарських препаратів.