Анафілактичний шок − ризик, який повсякчас загрожує людям з алергією до харчів або ліків. Нове дослідження Northwestern Medicine показує, що існують таблетки, які можна приймати, щоб запобігти легкій або небезпечній для життя анафілаксії. Незалежно від причини її виникнення.
Анафілаксія – це важка, потенційно небезпечна для життя системна алергічна реакція, яка може виникнути протягом декількох секунд або хвилин після впливу алергену.
Під час анафілаксії артеріальний тиск людини значно знижується, а дихальні шляхи можуть закритися настільки, що будуть не в змозі проводити достатньо повітря.
Як препарати знімають алергічну реакцію до її початку? Ліки, використані в дослідженні, відомі як БТК-інгібітори. БТК – це фермент тирозинкіназа Брутона, який знаходиться всередині клітин. В тому числі у клітинах гладких м’язів судин.
Причина, з якої БТК-інгібітори блокують алергічні реакції, полягає в тому, що, з інгібіторами реагують опасисті клітини. Відтак, пригнічуючи або блокуючи БТК, опасисті клітини вже не реагують з алергенами та алергічними антитілами. Отже, гістамін та інші медіатори алергії просто не виділяються.
У дослідженнях, що їх провели науковці, використовувалися три різних БТК-інгібітори. Вони блокували виникнення процесів, якими супроводжується алергія, при експериментах з опасистими клітинами людини в пробірці.
Ці клітини, які першими реагують під час алергічних реакцій, отримували у так званій мишачій моделі. Органи миші впродовж декількох місяців містили трансплантовані людські клітини. За деякий час вони перетворювалися на опасисті клітини людини, які використовувались для подальших експериментів.
Якщо результати дослідження впровадять у практику, вони стануть першим відомим методом запобігання анафілаксії, крім уникнення алергену.
Отримані дані можуть прокласти шлях для клінічних випробувань таких пероральних препаратів на людях. Й до використання нових ліків як профілактичних засобів для уникнення серйозних алергічних реакцій.
Крім того, деякі пацієнти зможуть приймати таблетки для профілактування. Зокрема ті, хто піддається високому ризику алергічного впливу через необхідні антибіотики. Або люди, які збираються пройти пероральну десенсибілізацію до харчів (поступове вживання їжі для підвищення порога виникнення реакції).
Якщо препарати виявляться безпечними та досить дешевими для щоденного вживання, теоретично будь-яка людина з серйозною алергією, включаючи харчову, зможе їх приймати. Та вживати їжу, якої доти строго уникала.
Наразі препарат, ймовірно, буде використовуватися в профілактичних цілях, а не в екстрених випадках, як, наприклад, автоінжектор адреналіну.
Дослідники також вивчають, чи можна додати нові ліки до ін’єкцій адреналіну. Щоб побачити, чи зможе таке поєднання швидше і краще зупинити анафілаксію.
У попередньому дослідженні виявили, що у пацієнтів з онкологічними захворюваннями та алергією на аероалергени (котяча лупа і пилок амброзії), які приймали БТК-інгібітор, спостерігалося зниження реактивності шкірної алергічної проби понад 80-90 % за тиждень.
Подальше дослідження показало, що те ж саме відбувалося зі шкірними пробами до харчових алергенів. Тут дорослі здорові люди з харчовою алергією приймали препарат декілька днів. В обох експериментальних дослідженнях брала участь невелика кількість суб’єктів, але результати були співмірними.
Зменшення реактивності шкірних проб використовувалось тут як своєрідний сурогатний тест на те, чи препарат дійсно діє.
Одна з майбутніх цілей науковців — давати експериментальні ліки суб’єктам, які мають алергію до їжі чи лікарських засобів. А згодом, за допомогою шкірного тестування, показати, що прояви алергічної чутливості цих людей заблоковані внаслідок дії препарату. Й ризик анафілактичного шоку їм не загрожує.
Останнім етапом дослідження стане вживання пацієнтами під наглядом лікаря причинної для них їжі або ліків. І якщо реакції на них дійсно не буде, випробування препарату будуть вважати успішними.
Втім, він буде по кишені не всім. Принаймні поки що. Адже БТК-інгібітори пропонуються на фармацевтичному ринку приблизно за 500 доларів на день. Це вдала та менш токсична альтернатива хімієтерапії для пацієнтів із раком крові, таким як хронічний лімфолейкоз та мантійноклітинна лімфома.