Лактазна недостатність або непереносимість лактози – це стан при якому в кишечнику виробляється недостатня кількість ферменту лактази для того щоб перетравлювати молочний цукор (лактоза).
На сьогоднішній день такий діагноз як лактазна недостатність став дуже «модним» і часто невиправдано ставиться дітям різних вікових категорій. Це нерідко стає причиною необґрунтованого переведення дитини з грудного вигодовування на штучне, раннього введення прикорму і тривалого лікування дитини від хвороби, якої у нього немає.
Лактоза дуже важлива для дітей першого року життя, оскільки саме лактоза – це основне джерело енергії для маленького організму. Тому проблеми лактазної недостатності треба приділити особливу увагу у дітей.
Симптоми лактазної недостатності можуть бути абсолютно різними.
Нерозщеплена лактоза потрапляючи в кишечник розщеплюється бактеріями, які там проживають. Це призводить до наступних симптомів:
– Вроджена первинна лактазна недостатність- рідкісний генетичний стан, що призводить до вираженої непереносимості лактози з самого народження.
– Вторинна лактазна недостатність- це набутий стан внаслідок пошкодження клітин слизової оболонки тонкої кишки (переважно при вірусних гастроентеритах).
– Транзиторна лактазна недостатність передчасно народжених дітей.
– Поступове зниження рівня лактази в дорослому віці – гіполактазія дорослих (найпоширеніша причина).
Дихальний тест на непереносимість лактози – неінвазивний метод для аналізу рівню водню у повітрі, що видихається, яке може точно допомогти у виявленні і дослідженні ряду шлунково-кишкових захворювань, зокрема таких як непереносимість лактози.
Через неспецифічні симптоми лактазної недостатності її часто плутають з харчовою алергією, алергією на білки коров’ячого молока, целіакією, непереносимістю глютену. Незважаючи на це, механізм розвитку, діагностика та лікування цих станів абсолютно різні.
Багатьом дітям та дорослим ставиться діагноз лактазної недостатності помилково, на підставі даних анамнезу та інших діагностичних тестів. В подальшому ці пацієнти піддаються невиправданим дієтичним обмеженням, що впливає на якість життя як дітей так і дорослих.
В багатьох лабораторіях проводиться генетичний тест на визначення непереносимості лактози методом ПЛР. Проте, про що він говорить?
Генетичний тест на лактазну недостатність – не діагностує наявність лактазної недостатності у дітей на даний момент, а лише показує, що в дорослому віці можлива непереносимість лактози. Тобто він показує лише генетичну схильність і не рекомендований для дітей до 3-річного віку. Проводиться він методом зіскобу з слизової оболонки щоки.
В Україні такі тести проводяться дуже часто і при отриманні результату, що підтверджують лактазну недостатність, в кращому випадку призначають ферментні препарати лактазу, а в найгіршому – дитині до року призначають суміш замість грудного молока або взагалі рекомендують не вживати молочні продукти.
Окрім генетичного тесту проводяться інвазивні методи діагностики, наприклад, біопсія слизової оболонки тонкої кишки з подальшим біохімічним дослідженням.
Дихальний тест відомий у всьому світі, як «золотий» стандарт діагностики лактазної недостатності і рекомендований провідними європейськими фахівцями. Традиційні методи вимагають інвазивного тестування, яке є дорогим, незручним та трудомістким. Дихальний тест є більш економічним та зручним методом для пацієнтів, оскільки він є неінвазивним та забезпечує швидкий та надійний результат.
Пацієнту ставиться діагноз та призначається лікування відразу після проведення тесту.