Неврологія. Прийом лікаря невролога
Невропатолог – це лікар, який займається діагностикою, лікуванням та профілактикою захворювань нервової системи, хребта, судин спинного та головного мозку.
У сучасних реаліях сплески емоцій трапляються щодня. Депресивні стани, стресові ситуації, зовнішні подразники можуть викликати ураження центральної і периферичної нервової системи.
Симптоми, при яких необхідно записатися на прийом до невропатолога:
- головний біль;
- порушення сну;
- запаморочення;
- біль у спині;
- біль у попереку;
- біль між ребрами;
- болючість при вдиху;
- втрата рівноваги;
- непритомність;
- біль в шиї;
- біль в руці або нозі;
- біль, “простріли” в області верхньої, нижньої щелепи, потилиці;
- пекучий біль в середніх відділах живота;
- оніміння кінцівки, кінцівок;
- болі в області серця, що виникають спонтанно, без фізичного навантаження;
- відчуття “мурашок” на шкірі;
- слабкість окремих м’язів;
- низький артеріальний тиск;
- скачки артеріального тиску;
- відчуття неповного вдиху;
- відчуття “комка” в горлі;
- “припливи” жару при стресі;
- панічні атаки;
- погіршення пам’яті;
Не ризикуйте своїм здоров’ям – при будь-яких вищеперерахованих симптомах звертайтесь на прийом до лікаря – невропатолога Медичного центру «ДІВЕРО»
Як проходить консультація:
Консультація у лікаря-невропатолога проходить в кілька етапів.
В першу чергу пацієнт описує симптоми, які його турбують, і можливі причини їх виникнення. Після аналізу скарг лікар приступає до огляду: вивчає загальний неврологічний стан пацієнта, аналізує рухову активність, оглядає пацієнта на предмет тремтіння рук, асиметрії обличчя і тіла.
Потім за допомогою допоміжних предметів, таких як “молоточок”, лікар визначає функціональний стан нервів черепно-мозкового відділу, аналізує рефлекси хворого і перевіряє чутливість пацієнта до тактильних, больових і температурних подразників.
Після первинного огляду не завжди вдається з точністю визначити діагноз. Тому лікар-невропатолог використовує сучасні методи діагностики захворювання.
Методи діагностики
- ультразвукове дослідження – за допомогою УЗД-діагностики можна в режимі реального часу отримати інформацію про функціональний стан судин, в тому числі магістральних судин головного мозку (основні артерії, хребетні артерії, середні, передні, задні мозкові артерії, сонні артерії і їх гілки);
- лабораторні дослідження – в неврології лабораторні методи застосовують для того, щоб отримати повну картину захворювання, уточнити або виключити захворювання, перевірити ефективність лікування.
- магнітно-резонансна томографія (МРТ) – магнітно-резонансний томограф дозволяє отримати візуалізовану інформацію про стан мозкової речовини, м’яко-тканинних структур організму, зв’язок хребта, детальних зображень нервових волокон і міжхребцевих дисків без використання рентгенівського опромінення;
- комп’ютерна томографія (КТ) – метод променевої діагностики, який дозволяє провести аналіз досліджуваних органів і тканин людини на предмет наявності патологій. Можна отримати точне пошарове зображення “зрізів” хребта, черепа, головного та спинного мозку;
Які захворювання лікує лікар-невропатолог:
- безсоння ;
- болі в спині різного походження;
- вегето- судинна дистонія ;
- головний біль ;
- запаморочення;
- грижа міжхребцевого диска;
- защемлення сідничного нерва ;
- лікування радикуліту;
- лицьові болі;
- люмбаго;
- люмбалгія;
- мігрень;
- невралгія;
- порушення пам’яті ;
- порушення сну;
- невралгія трійчастого нерву;
- неврити;
- неврологічні ускладнення остеохондрозу хребта;
- невропатія лицьового нерву;
- остеохондроз;
- наслідки черепно – мозкових травм;
- напади епілепсії;
- різні поліневропатії ;
- синдром хронічної втоми;
- хронічна недостатність мозкового кровообігу;
- шум у вухах.
Лікувальні заходи включають:
- підбір медикаментозної терапії, всі види ін’єкцій, постановка крапельниць;
- різні види лікувальних блокад, спрямованих на ліквідацію запальних процесів в кістково-м’язових структурах (блокад провідникових, інфільтративних);
- різні види масажу;
- тейпування;
- фізіопроцедури.
Неврологічні захворювання на теперішній час є дуже актуальною проблемою. При тому захворювання «молодіють», тобто все більше до невропатолога звертаються молоді люди.
Наші переваги
- Якість (медицина європейської якості).
- Обладнання (нове, високоякісне обладнання)
- Професіоналізм (професіоналізм медичного персоналу, дає стійкий результат лікування).
- Комфорт (сучасне оснащення, ввічливий персонал, налагодженість роботи з мінімальним часом очікування прийому).
Тейпування
Тейпування – це процес наклеювання спеціальної клейкої стрічки на місце травми (м’язів або суглобів), допомагає відновленню та продовженню тренувань під час регенерації зони травмування. Ще одна функція — це захист та безпека тейпованої ділянки тіла, так звана – профілактична(фіксуюча). Тейпи забезпечують правильну роботу м’язів, зменшення набряку, болю, без обмежень руху.
Суть методу тейпування:
Суть методики полягає в тому, що до хворого місця (розтягнутого м’яза, сухожилля або гематоми) особливим способом приклеюється тейп довжиною кілька десятків сантиметрів і шириною 5-10 см. В основі методу лежить регуляція м’язового скорочення, больової чутливості та мікроциркуляції, що модифікуються за допомогою аплікацій тейпами. При наклеюванні стрічок лікар вибирає силу натягу та напрямок тейпів у залежності від діагнозу. Тейпи не обмежують рухів.
Курс тейпінгу може тривати від тижня до декількох місяців. Уже через кілька хвилин після правильного приклеювання тейпу відчувається полегшення болю і збільшення обсягу руху хворої ділянки.
Спеціаліст може виконати наступні види тейпування:
- тейпування ніг;
- тейпування стопи;
- тейпування спини;
- тейпування коліна;
- тейпування живота;
- тейпування сідниць;
- тейпування верхніх кінцівок.
Показання для тейпування:
- біль у спині (шийному, грудному, поперековому відділах);
- травми опорно – рухового апарату;
- закриті травми м’яких тканин;
- корекція нестабільності суглобів;
- наслідки ортопедичних операцій;
- остеохондроз;
- нестабільність хребетних сегментів;
- м’язова недостатність;
- сполучнотканинні дисплазії;
- остеопороз;
- артрози;
- артрити;
- грижі міжхребцевих дисків;
- плоскостопість та інші деформації стоп;
- венозна недостатність і лімфостаз.
Протипоказання:
– Захворювання нирок та серця, тромбоз.
– Підвищена температура, набряки.
– Травми на поверхні шкіри.
Важливо! Тейпи працюють лише у патологічній зоні, на здоровий м’яз вони не впливають. Однак лише правильна фіксація стрічки дозволяє досягти бажаного терапевтичного результату.
Чи можна купатися з тейпами?
Так, можна. Є вологостійкі тейпи, з якими можна приймати душ, але без сильного тертя мочалкою. Потім потрібно обережно промокнути місця зі стрічками рушником.
Скільки можна носити тейп?
Тейпи носяться не більше 3-7 днів. Але для деяких ділянок тіла достатньо і кількох годин.В разі необхідності проведення повторного тейпування між процедурами повинна бути перерва на добу, щоб шкіра паціента відпочила.
Чи впливає колір тейпу на його властивості?
Ні, колір ви обираєте самостійно, який вам до вподоби чи так, щоб його було мінімально видно під одягом.
Чи можна наклеїти тейп самому?
Ні, краще щоб це робив спеціаліст з тейпування. Для правильного розміщення стрічок потрібні медичні знання про будову тіла, розміщення м’язів та судинну систему.
