Мікоз — це інфекційне захворювання, яке викликають патогенні гриби. Хвороба може вражати гладку шкіру, епідерміс волосяного покриву голови та нігтьові пластини. Чим раніше лікар діагностує патологію, тим більше шансів на повне одужання.
Виділяють 2 основні групи мікозів: поверхневі та глибокі.
Поверхневі виникають найчастіше на безволосій та волосистій шкірі, нігтях і слизових оболонках.
До них належать:
У разі глибокої форми страждають різні органи та системи організму.
До збудників мікозів, в першу чергу, відносять мікроскопічні лусочки, які відшаровуються від шкіри зараженої людини. Вони залишаються на підлозі, на килимі або ховаються серед ворсин рушників. Їх можна зустріти в басейнах і в душових. Патогени перебувають там у готовності, чекаючи можливості перенестися на шкіру здорової людини.
Серед шляхів зараження виділяють:
Симптоматика захворювання залежить від місця ураження:
Глибоке ураження поширюється на внутрішні органи та системи.
За будь-якої підозри на грибкове захворювання треба негайно звернутися до лікаря-дерматолога, який має уважно вивчити історію хвороби та оцінити зміни шкіри. Ця патологія може імітувати багато інших захворювань, тому діагностика мікозів ґрунтується на додаткових дослідженнях.
Залежно від місця ураження проводяться такі аналізи:
Під час лікування оніхомікозу потрібно запастися терпінням. Лікування може тривати від декількох тижнів до декількох місяців
Мікоз часто рецидивує, тому після зараження також важливо дотримуватися правил догляду за руками і ногами, які спрямовані на запобігання повторному зараженню.
Результат лікування багато в чому залежить від співпраці пацієнта з лікарем. Регулярні огляди, проведення діагностичних обстежень, безперервне лікування та дотримання режиму профілактики є важливими умовами успішного одужання.